back

Засідання клубу "Срібнянські вечори"

13 березня 2012


На самому початку весни, напередодні жіночого свята любительський клуб "Срібнянські вечори" знову запалив свої вітальні вогні.
Читацька зала центральної районної бібліотеки в цей день виглядала особливо святково і затишно. Вона розквітла від яскравих вишиваних рушників, картин, ікон, створених руками ніжних, чарівних жінок. Природа щедро наділила талантом художника і поета Світлану Володимирівну Рябенко, жінку з щирою посмішкою на вустах, мудрим материнським поглядом. Частину свого вільного часу вона віддає улюбленим вишивкам. Про щось, лише їй відоме, перемовляються між собою троянди, вкриті вранішньою росою, замріяно вдивляються тендітні ромашки, загадково голубіють оченята волошок. Здається, тільки руку простягни - і доторкнешся до ніжних пелюсток. Незабутні почуття викликають вірші, присвячені батькові, матері, а ліричні перлини просто зачаровують, беруть за душу.
Із самого малечку Руслана Зіновіївна Проців прагнула бути поетом народного побуту. З бабусиної колискової, з сильних татусевих рук, з мудрих дідусевих слів переливалась ота живильна сила, ота трепетна любов до прекрасного і до рідного краю. Мабуть, з молоком матері вона вбирала українські звичаї і обряди, тонким знавцем яких проявила себе у виробах, що цього дня прикрашали виставку: картини, вишиванка, витіванки, писанки…
Поезія... М’яка, ніжна і добра. Мов сонячна хмаринка, легко перелітає з однієї сторінки на іншу. Вона завжди приходить несподівано, впевнена Ірина Павлівна Карпенко, поет від Бога, філософ, щира, мила, тендітна жінка, яка до своєї душі на гостини запросила всіх, хто хоче зайти…Для неї поезія – це продовження її любові до рідної землі і людей, вияв щирих почуттів відданості їм. Тому звичайні, невибагливі слова мають силу оберегу.
Вишивання для Ганни Іванівни Кулачок – її душевна розрада, спосіб висловити свої почуття, бачення навколишнього світу. Найближчою її душі виявилася релігійна тематика, тож вишиває Ганна Іванівна ікони й образи – фантастично-унікальне явище національної культури. Вишиті бісером і нитками, картини Юлії Миколаївни Тимошенко подобаються, мабуть усім, без виключення. Її фотографії притягують погляд, в’язані гачком речі – неповторні і оригінальні. Юлія Миколаївна вкладає в свої роботи надію і віру, любов і радість. І завжди з піднесеним і гарним настроєм впевнено йде до своїх мрій та цілей.
Їй дуже хотілося мати речі ексклюзивні, не схожі ні з чиїми іншими. Бо ж неповторність і стильність характерні для більшості жінок. Вирішила спробувати щось цікаве зробити своїми руками… Сподобалося!.. З того часу умілі руки Людмили Іванівни Косенко виготовили безліч ексклюзивних речей: пальто, жилетки, костюми, болеро, шарфи…