Історія та сьогодення

 

Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи», прийнятий Верховною Радою України 17 січня 2019 року.

Закон передбачає механізми, які встановлюватимуть, в який саме спосіб релігійна організація може змінити свою підлеглість діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням).

Законом встановлено, що рішення про зміну підлеглості та внесення змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади та не менш як двома третинами від її складу. Ці дві третини вираховуються від необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів релігійної громади.

За Законом рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін до статуту підлягає реєстрації у порядку, встановленому статтею 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».

Визначено також перелік документів, які необхідно подати до органу реєстрації для реєстрації статуту (положення) релігійної громади.

Прикінцевими положеннями Закону установлено, що релігійна організація, у разі прийняття рішення щодо зміни своєї підлеглості, повідомляє про таке рішення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, або обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, а в Автономній Республіці Крим - Раду Міністрів Автономної республіки Крим, які забезпечують оприлюднення цього рішення на своєму офіційному веб-сайті.

Джерело: офійіний сайт Президента України

Відео: 5 каналу

 

Відео телеканалу ZIK

 

Ковпитська громада проголосувала за перехід до української помісної церкви

26 січня 2019 року відбулась значима подія не тільки для Ковпитської громади, а й для всієї України вцілому. Цього дня відбулось голосування за перехід до Православної церкви України. «За» -66, « проти» - 7, "утримались" - 4. Ще 40 голосів за вихід з церкви Московського патріархату передали з сусіднього села Жидиничі, жителі якого ходять до ковпитського Свято-Покровського храму. Тож загалом за перехід до української автокефалії проголосували 106 жителів з двох сіл громади.

За словами місцевих жителів в основному люди голосували аби українська церква була самостійною і підчинялася Епіфанію. 

Жителі сіл Ковпита та Жидиничі ходять до однієї церкви – Свято-Покровської, яка зараз відноситься до Московського патріархату. Про проведення зборів місцевих жителів попереджали заздалегідь, тож на зборах був і її священик отець Тарас - священик Свято-Покровської церкви УПЦ Московського Патріархату .

Відтепер служити у Свято-Покровському храмі після переходу до Православної церкви України буде священик чернігівського Катерининського храму Євген Орда, який є священником Катерининської церкви м. Чернігіва.

Церква - це колишній ФАП. За словами Євгена Орди, зараз приміщення, в якому знаходиться церква, на балансі сільської ради – його здавали в оренду Московському патріархату. У найближчих планах розірвання договору оренди з Московським патріархатом та написання прохання про передачу у користування даного приміщення новій українській церкві.

 

 

 
 
Відео Суспільного ТБ
 

Георгіївська церква у Седневі

Статут зареєстровано 26.12.2001. Державна реєстрація громади 05.04.2002.

 

Микола Святоша у Дніпровському

На території Чернігівського района знаходиться 122 населених пункта. Деякі з них мають давню історію, деякі з’явилися на географічній карті порівняно нещодавно.

Одним з поселень, яке існувало ще у часи Київської Русі, є село Дніпровське. Упродовж майже семи століть воно було вотчиною Києво-Печерської лаври, а найвідомішою історичною особою Дніпровського є преподобний Микола Святоша. 

Так хто ж він такий, Микола Святоша?!

Пам’ятник Миколі Святоші відкрито над Дніпром. ФОТОрепортаж

Презентація збірника «Дніпровське: минуле та сьогодення»

 

Пилип Морачевський із Шестовиці

26 листопада 1806 року у селі Шестовиця Чернігівського району народився Пилип Морачевський – педагог, громадський діяч, перший перекладач Біблії українською мовою.

Стежинками рідного краю - Пилип Морачевський

 

 
 
 

Волкович Анатолій Васильович

(2.07.1866–1922/1923), священик, протоієрей. Народився у с. Жукітки Чернігівської губернії. Закінчив Духовну семінарію, 9.08.1889 прийняв сан священика. З 3.02.1894 до 12.02.1918 був полковим священиком 13-го гусарського Нарвського полку російської армії, був нагороджений Золотим наперсним хрестом на Георгіївській стрічці та всіма орденами до ордена Святого Володимира 4-го ступеня з мечами та биндою. З 17.03.1918 — панотець Окремої Запорізької дивізії військ Центральної Ради, з 6.07.1918 — Кінно-гайдамацького полку ім. К. Гордієнка до часу його розформування 23.09.1918. З 30.09.1918 — панотець 1-го Запорізького полку ім. П. Дорошенка Армії Української Держави, з 12.01.1919 — 11-ї гарматної бригади ДАУНР, з 14.02.1919 — 1-ї пішої запасної бригади, з 22.03.1919 — 1-го пішого запасного полку до його розформування 5.05.1919. З травня 1919 р. — священик Запорізького кінно-козачого полку ім. К. Гордієнка, 17.12.1919 був інтернований поляками. З 6.06.1920 — панотець 4-ї Київської запасної бригади АУНР, згодом перейшов до 5-ї Херсонської дивізії. Був одружений, мав 4 дітей (залишились у Полтаві). Помер і похований в одному з таборів інтернованих.

ТИНЧЕНКО Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917 – 1921). Кн. ІІ / Ярослав Тинченко. – К. : Темпора, 2011. – 424 с. : іл.   с. 226, 228, 230: А. В. Волкович – протоієрей.

Краєзнавець Людмила Студьонова