Відповідно до статті 2-1 Кодексу Законів про працю України держава забезпечує рівність трудових прав усіх громадян незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.
Крім того, рядом норм передбачено додатковий захист трудових прав жінок, зокрема:
1. Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до 3-х років, а одиноким матерям – за наявності дитини віком до 14-ти років або дитини-інваліда (ч.1.ст.184 КЗпП).
2. Не допускається залучення до робіт у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні і направлення у відрядження вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до 3-х років (ст. 176 КЗпП). Жінки, що мають дітей віком від 3-х до 14-ти років або дітей-інвалідів не можуть залучатися до надурочних робіт або направлятись у відрядження без їх згоди (ст. 177 КЗпП).
3. На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до 14-ти років або дитину-інваліда, в тому числі, що знаходиться під її опікуванням або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень (ч 1 ст. 56 КЗпП).
4. Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштів на підприємствах і організаціях для жінок, які мають дітей віком до 14-ти років або дитину-інваліда (ст.51 КЗпП).
5. Переведення на легшу роботу вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3-х років (ст.178 КЗпП).
6. На окремі види робіт встановлено заборону на застосування праці жінок (Перелік важких робіт і робіт із шкідливиими і небезпеченими умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок). Також заборонено залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них Граничні норми (ст.174 КЗпП).
7.На підприємствах, де широко застосовується жіноча праця, організовують дитячі кімнати та кімнати особистої гігієни жінок (ст.186 КЗпП).
8. Вагітні та жінки з дітьми, у разі необхідності, повинні забезпечуватися путівками та матеріальною допомогою (ст.185 КЗпП).
9. Жінці з дитиною у віці до півтора років, крім загальної перерви надають перерви для годування (ст. 183 КЗпП).
10. Тимчасове переведення вагітних і жінок, які мають дітей до 6-ти років або дитину-інваліда на іншу роботу, не обумовлено трудовим договором, можливе тільки за їх згодою (ст. 33 КЗпП).
11. Щорічні відпустки повної тривалості до настання 6-ти місячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються, зокрема: жінкам - перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15-ти років або дитину – інваліда (ст.10 ЗУ “Про відпустки”).
12. Щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються:
- особам віком до 18-ти років;
- жінкам перед відпусткою в зв’язку з вагітністю та пологами або після неї;
- жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;
- одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері), опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;
- дружинам (чоловікам) військовослужбовців.
13. Надання жінкам оплачуваної відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (ст.179 КЗпП).
14. За бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства (ст. 179 КЗпП).
15. Відпустки для догляду за дитиною можуть бути використані повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною (ст.179 КЗпП).
16. За бажанням жінки або інших осіб, які фактично доглядаю за дитиною, у період перебування їх у відпустці по догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за ними зберігається право на одержання допомоги у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ст. 179 КЗпП).
17. У разі надання жінкам відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами власник або уповноважений ним орган зобов’язаний за заявою жінки приєднати до неї щорічні основну і додаткову відпустки незалежно від тривалості її роботи на даному підприємстві, установі, організації в поточному році (ст. 180 КЗпП).
18. Надання додаткової оплачуваної відпустки жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15-ти років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, чи одному з прийомних батьків (ст. 19 ЗУ «Про відпустки»).
19. Заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей (ст. 184 КЗпП).
За інформацією управління соціального захисту
Людям із порушенням зору
.png)
