28 червня 2024
28 червня Україна відзначає одне з найважливіших державних свят —День Конституції. Саме цього дня, 28 червня 1996 року, ухвалили Основний Закон.
Ухвалення Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, стало важливим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина та підвищило міжнародний авторитет України у світі.
В історії існували також інші закони, які протягом багатьох століть передували Конституції України
Вважається, що коріння української конституції походить з часів київського князя Ярослава Мудрого, XI століття. Створена ним "Руська правда" — це перша відома кодифікація прав на території Київської Русі, яка наслідувала законодавчі акти германських та англосаксонських держав Європи.
Починаючи з 1791 року на території нинішньої України (Правобережжя) діяла конституція Речі Посполитої, укладена 3 травня 1791 року. Щоправда, уже у 1795 році, закон втратив свою силу, але не історичне значення.
Найпершою у сучасному розумінні, вважається укладена у 1710 році латинською мовою, Конституція Пилипа Орлика під назвою "Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорозького…" Її також називають першою писемною Конституцією Європи.
У "Пактах й Конституції законів…" йшлося про обмеження прав гетьмана, окреслювалися його обов’язки та визначався майбутній лад держави.
Конституцію Української народної республіки Центральна рада ухвалила 29 квітня 1918 року, у свій останній день існування. Однак цей документ так і не набув чинності через державний переворот гетьмана Павла Скоропадського.
Процес формування нинішнього варіанту головного документа країни почався одразу ж після прийняття 16 липня 1990 року Верховною Радою УРСР "Декларації про державний суверенітет України" — і вже у жовтні була створена Конституційна комісія по вивченню, роз’ясненню та обговоренню цього важливого документу.
За шість років створили щонайменше 15 варіантів документа — вони тривалий час обговорювалися, доповнювалися і доопрацьовувалися на обласних, районних та місцевих рівнях.
Чи не найбільше думок, зауважень та пропозицій в результаті обговорень викликав новий Проект Конституції України, схвалений Конституційною комісією 11 березня 1996 року.
У доповіді заступника голови Чернігівської районної ради В.І. Лисенка від 7 травня 1996 р. зазначалось, що у громадах району Проект було підтримано.
Також не всі громади колишнього Ріпкинського району схвально сприйняли проект Нової Конституції.
У доповіді Ріпкинського громадського діяча В.О. Павлова від 16 травня 1996р. зазначалось, що на 10 зборах проект Конституції не підтримали зовсім.
Найгостріші суперечки викликали також питання розподілу влади й власності, державної символіки та статусу Республіки Крим. Інша частина депутатів не погоджувалася на автономний статус Криму. Зрештою досягли непростого компромісу — автономний статус півострова та українська символіка.
Внаслідок громадських слухань та обговорень під час підготовки до другого читання у Проєкт, який рекомендували до розгляду Верховною Радою у березні, внесли близько 6 тисяч правок. Остаточний проект Конституції України було схвалено Тимчасовою спеціальною комісією по доопрацюванню проекту України від 15 червня 1996р.
Основний Закон ухвалили о 9:20 ранку 28 червня 1996 року після 24 годин майже безперервної роботи.
Підготовлено архівним відділом Чернігівської РДА