Згідно із положеннями статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини», усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір. Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Порядком укладення охоронних договорів на пам’ятки культурної спадщини, щойно виявлені об’єкти культурної спадщини чи їх частини (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. № 1768 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 2024 р. № 630), визначено механізм укладення, зміни та припинення охоронного договору на пам’ятку культурної спадщини (далі - пам’ятка), щойно виявлений об’єкт культурної спадщини чи її (його) частину відповідно до Закону України “Про охорону культурної спадщини”.

Власник (користувач) пам’ятки, щойно виявленого об’єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) зобов’язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам’ятки, щойно виявленого об’єкта культурної спадщини чи її (його) частини у власність (користування) укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Охоронний договір укладається власником (користувачем) пам’ятки, щойно виявленого об’єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноваженим ним органом (особою) з таким органом охорони культурної спадщини відповідної адміністративно-територіальної одиниці:

з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органом охорони культурної спадщини обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації);

з районною держадміністрацією (військовою адміністрацією), виконавчим органом сільської, селищної, міської ради (за наявності повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону).

У разі коли пам’ятка, щойно виявлений об’єкт культурної спадщини чи її (його) частина перебувають у державній власності та передані до сфери управління райдержадміністрації (військової адміністрації) або належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, охоронний договір укладається з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органом охорони культурної спадщини обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації).

- Охоронний договір на пам’ятку археології чи її частину укладається власником (користувачем) земельної ділянки, на якій розташована пам’ятка археології, з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Охоронний договір на пам’ятку археології чи її частину складається за формою згідно з додатком 1 та повинен містити такі додатки:

акт візуального обстеження (форма якого визначається МКІП) на момент укладення охоронного договору. Для комплексів (ансамблів) складається окремий акт на кожну їх складову. Акт візуального обстеження поновлюється не рідше ніж раз на п’ять років. Якщо стан пам’ятки значно змінився після проведення робіт на пам’ятці, - протягом п’яти календарних днів після його зміни;

план території пам’ятки;

паспорт пам’ятки археології (форма якого визначається МКІП).

- Охоронні договори на пам’ятки монументального мистецтва, містобудування, історії, садово-паркового мистецтва, науки і техніки, ландшафту чи їх частини складаються за формою згідно з додатком 1.

Охоронні договори на пам’ятки історії (за винятком пам’яток, що становлять собою будівлі і споруди), науки і техніки (за винятком пам’яток, що становлять собою будівлі і споруди), садово-паркового мистецтва, містобудування, ландшафту, монументального мистецтва чи їх частини повинні містити такі додатки:

акт візуального обстеження на момент укладення охоронного договору. Для комплексів (ансамблів) складається окремий акт на кожну їх складову. Акт візуального обстеження пам’ятки поновлюється не рідше ніж раз на п’ять років. Якщо стан пам’ятки значно змінився після проведення робіт на пам’ятці, - протягом п’яти календарних днів після його зміни;

план території пам’ятки;

паспорт пам’ятки (форма якого визначається МКІП).

У разі коли пам’ятка історії або науки і техніки становить собою споруду (будівлю), комплекс (ансамбль) споруд, охоронний договір повинен містити додатки згідно з переліком, визначеним у пункті 17 цього Порядку для пам’яток архітектури, а саме:

1) акт технічного стану пам’ятки (форма якого визначається МКІП) з фотофіксацією, що не перевищує трьох місяців до дати укладення охоронного договору. Для комплексів (ансамблів) складається окремий акт на кожну їх складову. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на п’ять років. Якщо стан пам’ятки або її частини значно змінився після проведення робіт на пам’ятці, - протягом п’яти календарних днів після його зміни;

2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам’ятки, розташовуються на її території чи пов’язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання;

3) технічний паспорт;

4) план пам’ятки чи її частини у масштабі 1:100, 1:200 (можуть бути у складі технічного паспорта);

5) план території пам’ятки;

6) паспорт пам’ятки (форма якого визначається МКІП).