back

Витяг зі вступного слова Прем`єр-міністра України Миколи Азарова на засіданні Кабінету Міністрів України від 30 березня 2011 року

05 квітня 2011

Щодо завдань влади


Сьогодні ми проводимо розширене засідання Кабінету Міністрів за участю керівників відомств, агентств, державних служб. Це перше таке розширене засідання Уряду після здійснення реформи центральних органів виконавчої влади.

Мета цього засідання - обговорити питання затвердження реформи влади та поставити перспективні завдання перед керівниками. Головне: в 2011 році Україна повинна зробити рішучій крок на шляху інвестиційно-інноваційного розвитку. Тому перше завдання кожного керівника - організувати практичну роботу таким чином, щоб у визначений термін, крок за кроком впроваджувалися затверджені нами інвестиційно-інноваційні проекти. Вони мають стати головною складовою збільшення ВВП у кожній галузі на найближчі роки. Водночас практичні результати реалізації цих проектів будуть головним критерієм оцінки дієздатності та ефективності відповідного керівника міністерства чи відомства. Якщо у вашій роботі інноваційно-інвестиційний напрямок не стане вирішальним - це практично висновок про невідповідність посаді…

…Друге завдання, яке стоїть перед керівниками центральних органів виконавчої влади – це спільна, злагоджена робота щодо виведення економіки з кирзи на шлях інтенсивного розвитку. Ми повинні поставити собі за мету вже до середини 2012 року в усіх галузях економіки вийти на до кризовий рівень. Враховуючи безпрецедентне падіння ВВП у попередні роки на 15%, це також нестандартне завдання…

…Усі ці завдання треба вирішувати, створюючи привабливий інвестиційний клімат в Україні. Тобто послідовно треба завершувати ліберальну податкову та митну реформи і нарощувати практичні результати з дерегуляції підприємницької діяльності.


Щодо підсумків І кварталу 2011 року

У цілому і підсумки, і тенденції першого кварталу 2011 року позитивні. Наголошу тільки на одному: зростання обсягів будівництва більше, ніж на 6% - це вірна ознака пожвавлення ділової активності в цілому.

Головне, що відновлення економічного росту адекватно позначається на доходах Державного бюджету. За підсумками І кварталу поточного року очікується збільшення надходжень до загального фонду Державного бюджету на 17 мільярдів гривень — порівняно з першим кварталом 2010 року.

За 2010 рік і перші два місяці 2011 економіка почала зростати приблизно на 5%, в автоматичному режимі виконується бюджет, курс гривні стабільний, піднялося будівництво, на 10% зросли реальні доходи громадян, товарообіг зріс на 13% і збудовано понад тисячу кілометрів доріг.


Щодо зростання цін

Наші опоненти звинувачують Уряд у зростанні тарифів, цін на продукти харчування і пальне. Так, ніби два роки тому ціни зростали самі собою, а сьогодні винна влада.

Але ж давайте звернемося до правдивої інформації. Як виглядає наш Уряд на тлі того, з чим мають справу наші сусіди і країни ЄС?

Що відбувалося минулого року з цінами в Єврозоні? Вартість хліба і молока в країнах Східної Європи виросла більше як на 20%. Навіть у стабільній Німеччині ціна хліба виросла на небачені 10%. 250-грамова упаковка масла у Франції з липня подорожчала майже на 30%. Літр 2%-го молока в Польщі коштував 40 євроцентів, а зараз – 60. Цукор у Польщі буквально днями подорожчав вдвічі. І так далі. Це говориться не для виправдання Уряду. Це констатація ситуації, яка є в світі.

Безумовно, в європейських країнах доходи людей незрівнянно вищі. Але навіщо ж брехати людям, що в Україні все дорожче, ніж у Європі? Що ціна хліба відрізняється лише відсотками. У якому європейському супермаркеті отоварювалася так звана опозиція, щоб зробити такі неправдиві висновки?.

Кого вони дурять? Мільйони наших громадян бувають за кордоном і знають, що в Німеччині, Франції, Італії, Туреччині за окремим винятками продукти значно дорожчі, бензин - як правило вдвічі дорожчий, комунальні послуги у 5-10 разів дорожчі, ніж у нас, проїзд транспортом - разів у 5 коштує більше. І якщо порівняти українські ціни з країнами СНД, де співставний з нашим рівень життя. Хіба не урядова політика на ринку зерна в умовах критичного врожаю дозволила тримати ціну на пшеничний хліб в Києві приблизно на рівні 3,5-4 гривні за кілограм, в той час як в Москві він коштує 11 гривень, в Баку - 9, в Мінську - 10, в Єревані - 10 гривень?

Тобто, все, що ми чуємо від опонентів - це перекручування фактів, відверта брехня, примітивні фальсифікації, обурлива демагогія і популізм. Як можна вести конструктивну дискусію з такими опонентами?

Корінь наших проблем, якщо говорити по суті, в тому, що продуктивність праці в Україні в 4-5 разів нижча, ніж в розвинених країнах Європи. Ми витрачаємо на виробництво одиниці продукції втричі більше енергії. Наші заводи і сільгосппідприємства технологічно відсталі, а в багатьох випадках і фізично зношені. Говорити в таких умовах, що ми можемо жити як в Європі, не доклавши надзвичайних зусиль для модернізації економіки, а також правової системи, соціальної сфери - це означає цинічно обманювати людей і позбавляти їх реальної перспективи.

Насправді єдиний вихід – це проведення реформ, запропонованих суспільству Президентом України. Реформи мають забезпечити нам якісне зростання економіки і на цій основі - якісне підвищення рівня життя. Тільки продуктивна праця дає кошти для вирішення проблем медичного обслуговування, освіти, соціального захисту, житлово-комунального господарства, безпеки, армії - всього, з чого складається життя суспільства.


Щодо оптимізації центральних органів виконавчої влади

Відбулась оптимізація центральних органів виконавчої влади. Період реорганізації закінчено. Всі органи державної влади повинні енергійно працювати на виконання програми реформ Президента України, програм розвитку галузей і регіонів…

…Створена нова конфігурація виконавчої влади. Вона повинна запрацювати як годинник, зволікати не можна. Реформований Кабінет Міністрів і його Секретаріат, ліквідовані галузеві управління, принцип галузевого управління замінено на принцип фахового управління процесами. Це кардинальна реформа. Кожен, хто працював на виробництві знає, який відповідальний процес зміни технології, налагоджування нових технологічних ланцюгів. Тому від кожної новоствореної ланки вимагається якнайшвидше встановити координацію з іншими ланками і в цілому з Урядом.

Інший аспект цього процесу — взаємодія з місцевими адміністраціями і місцевою владою. Потрібна різнорівнева координація між регіонами і центром, між органами центральної виконавчої влади на місцях і місцевою владою, між різними органами на місцях і між регіонами.


Щодо формування тарифів на житлово-комунальні послуги

Ми віддали їх [тарифи на житлово-комунальні послуги] формування місцевій владі, вважаючи, що чим ближче до конкретних місцевих умов визначаються тарифи, тим вони справедливіше. А що вийшло? Горе-чиновники почали закладати в тариф на водопостачання втрату 70% води в мережах. У тариф на прибирання прибудинкових територій – всі збитки і прорахунки ЖЕКів. І тому в різних містах тарифи відрізняються навіть не в рази, а інколи на порядки. Тариф на прибирання прибудинкових територій, наприклад, від 17 коп. до 3,75 грн. на метр квадратний. Я вже давав доручення Віце-прем`єр-міністру Тихонову розібратися з цими тарифами, а головне прийняти вжити міри для оптимізації цих рішень.

Закінчується розробка нормативів тарифоутворення, і буде зрозуміло всім — що і як можна в них враховувати, а за який «тарифний креатив» буде адміністративна, а можливо, і кримінальна відповідальність.


Джерело: http://www.kmu.gov.ua