Чернігівська районна державна адміністрація Чернігівська РДА Чернігівської області

Серед шанованих людей громади села Смолин чільне місце займає майстер спорту Міжнародного класу СРСР 1979 року Манойло Володимир Петрович. Привітати знаного земляка з його 60-річчям односельчан запросила Смолинська бібліотека та її завідуюча Ніна Білик.

Батьки Володимира Петровича корінні жителі Смолина. Але долею судилося народитися майбутньому спортсменові у далекій Якутії 1953 року, де на той час мешкала родина смолинських Манойлів. Повернувшись на Батьківщину, до рідного села, Володимир навчається в місцевій школі, вступає до ПТУ №6, освоює професію наладчика піаніно. Служба в Збройних Силах ще більше загартувала молодого хлопця та привела до центрального спортивного клубу армії (ЦСКА). До 1994 року – служба в спортроті, виступи за Україну на Міжнародній арені з важкої атлетики, пауерліфтингу, армреслінгу, культуризму. Як результат – перемога: чемпіон СРСР, шестиразовий чемпіон України, нагороди за зайняті перші місця, численні медалі, кубки, дипломи та грамоти.

Нині Володимир Петрович працює єгерем Придеснянського СМРП. Часто бентежить приємне минуле, та й земляки, особливо юнь, цікавляться, просять поділитися спогадами із спортивного життя.

Ось і цього разу зібралися в бібліотеці молодь, краєзнавці, вчителі, актив сільської громади на чолі з головою О.Біликом. Звучали щирі слова привітань ювілярові, ліричні поезії, знайомі з дитинства пісні. Поздоровити земляка завітав і почесний громадянин Смолина, відомий поет, член Національної спілки письменників України Василь Буденний. На честь спортивної слави Володимира Манойла народилися і поетичні строфи:

У лоні смоленських отав

Спортсмен відомий і рибалка

На раді сить людям виростав.

І школа, і армійські будні –

В житті оцім всього було…

Та де б не був, однак усюди

Думками линув у село,

Сюди, до рідного порогу,

До придеснянських берегів,

Бо тут-таки, хвалити Бога,

Щасливу доленьку зустрів.

Із нею поруч і надалі

В труді й здоров’ї шлях долай

І до усіх твоїх регалій

Ще не одну медаль додай.

Й до тебе хай на многі літа

Всміхаються Десна й луги,

І сонечко привітно світить,

І хвиля б’є у береги.