23 серпня 2023
Прапор зараз для кожного Українця є не лише одним із державних символів, це маркер, це оберіг, це щось особисте! Перебуваючи в окупації, люди ховали прапор, як найбільший скарб, щоб згодом, коли ворога буде знищено, зустрічати захисників і демонструвати свою ідентичність! Прапор став святинею. Прапор як символ нашої країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, а також вікових традицій державотворення України.
Ще за часів Русі жовто-блакитні барви символізували Київську Державу. Майже всі герби міст Київщини й України обрамлялися жовто-блакитними кольорами. З вісімнадцятого століття козацькі прапори Війська Запорозького виробляли з блакитного полотнища, на якому жовтою фарбою наносили хрест, зорі, зброю, постаті святих.
Жовто-блакитний прапор піднімався у національно-визвольній боротьбі на територіях України і в дев’ятнадцятому і на початку двадцятого сторіч. Так у 1917-му році учасники Українських зборів у Чернігові встановили український прапор і виконали «Ще не вмерла Україна». Того ж року частина кораблів Чорноморського флоту у Севастополі підняла українські прапори.
Окупувавши Україну, більшовики карали за синьо-жовтий.
У другій половині двадцятого століття синьо-жовтий пройшов шлях народного визнання та юридичного оформлення.
У 1991 році національний символ замайорів над Верховною Радою України. А у 1992-му Державний Прапор України затверджений Верховною Радою України.
Людям із порушенням зору
.png)
