03 грудня 2021
Волонтер – у перекладі з англійської мови означає добровільний помічник. Це люди, які цілком безоплатно працюють будь-де, де потрібна їхня допомога: у дитячих будинках, притулках, школах-інтернатах і будинках для людей похилого віку тощо.
Офіційно вважається, що волонтерський рух бере початок у 20-х роках XX століття. Після Першої світової війни, у Франції, під Страсбургом, був здійснений перший волонтерський проект за участю німецької та французької молоді, в рамках якого волонтери відновлювали зруйновані війною ферми в районі місць найбільш запеклих боїв між німецькими та французькими військами. Сталося це 1920 року. Потім своєрідну естафету підхопила Індія, і поступово рух поширився цілим світом.
1985 року Генеральна Асамблея ООН на 40-й сесії у спеціальній резолюції запропонувала урядам відзначати 5 грудня як “Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку”, закликавши здійснювати заходи для спонукання людей у всіх сферах діяльності пропонувати свої послуги як волонтерів. За деякими джерелами, 1987 року у світі налічувалося майже 80 мільйонів волонтерів, а на початок ХХІ століття – понад 100 мільйонів.
У 2001 році була заснована Програма добровольців ООН, в рамках якої щороку тисячі людей з різних країн світу допомагають Організації добиватися миру і процвітання на планеті. Їх діяльність фінансується місцевими урядами, ООН та шляхом добровільних пожертвувань. Добровольці не отримують зарплати, але їм надається невелика сума на харчування, житло, а також медична страховка. Середній вік добровольців ООН - 39 років. Вони мають значний досвід роботи в даній сфері від 5 до 10 років.
Сьогодні волонтерський рух має глобальний характер. Волонтерська діяльність як прояв милосердя і доброчинності буде існувати доти, доки існує потреба людей у тій чи іншій допомозі та обмежена державна участь у задоволенні потреб своїх громадян, їхній соціальній підтримці.
Уряди більш ніж 80-ти країн, у число яких входять і найбільш розвинені країни світу, визнали і сприяють розвиткові у своїх країнах національного волонтерського руху, розглядаючи його як діючий інструмент розвитку суспільства.
У світовій практиці найголовнішою ознакою волонтерства є те, що волонтер частину свого вільного (особистого) часу, сил, енергії, знань, досвіду добровільно (без примусу та вказівок „згори”) витрачає на здійснення діяльності, яка є корисною людям і суспільству загалом.
Українцям здавна були притаманні традиції взаємодопомоги. У незалежній Україні розвиток волонтерського руху датується початком 90-х років XX ст., коли було створено службу під назвою „Телефон Довіри”, де працювали волонтери (доброчинний Телефон Довіри в Одесі).
Із 1992 року в Україні починає активно розвиватися мережа соціальних служб для молоді. Саме це спричинило активний розвиток волонтерського руху. Праця волонтерів була суттєвою допомогою соціальним педагогам та соціальним працівникам, тож все активніше почали говорити про важливість волонтерства в суспільстві. Офіційно його визнали 10 грудня 2003 року, згідно з Постановою Кабміну.
А далі були трагічні сторінки в історії незалежної України, коли саме волонтери стали отим міцним стержнем, який допоміг вистояти всім нам і нашій державі. Війна на сході країни, тисячі поранених, біженців, відсутність налагодженої інфраструктури в армії – все це лягло на плечі українських волонтерів. Саме волонтери добровольцями йшли на фронт, волонтери збирали по світу гроші й везли на передову все, що лише могли, починаючи зі шкарпеток і закінчуючи тепловізорами, приймали біженців, здавали кров пораненим, знаходили потрібні ліки, плели маскувальні сітки й готували борщові набори.
Саме завдяки українським волонтерам – їхній шляхетній жертовності, активній громадянській позиції та фанатичній відданості справі – Україна вистояла й зберегла незалежність.
І сьогодні волонтери активно працюють, підставляючи плече допомоги нашим захисникам, медичним працівникам, людям, які опинилися у складних життєвих обставинах, або ж мають суттєві проблеми зі здоров’ям.
Волонтерський рух, пов'язаний із війною на сході України, отримав велике суспільне та державне визнання, яке проявилося в високих рейтингах довіри, державних та недержавних нагородах, перейменуваннях вулиць тощо. Деякі волонтери увійшли у владні структури.
Нині організація роботи волонтерів у державних і громадських організаціях виходить на якісно новий рівень.
Тож щира подяка волонтерам району, дітям і дорослим – істинним патріотам держави. Якої б сфери нашого життя не стосувалась волонтерська робота цих людей, вона заслуговує на визнання і шану суспільства, адже робить його більш добрим, демократичним, толерантним і цивілізованим.
З Днем волонтера, шановні!
Людям із порушенням зору
