23 жовтня 2019
22 жовтня на 95-му році життя відійшов у вічність Народний художник України Анатолій Никифорович Шкурко.
Народився А.Н. Шкурко 29 жовтня 1924 р. у с. Смолин Чернігівського району. З 1930 р. жив в Чернігові. Творчій шлях талановитого майстра можна описати декількома словами: школа, художня студія, Палац піонерів, Харківське художнє училище, війна, академія та Чернігівщина.
У 1939 р. поступив до Харьківського художественного училища, але закінчити навчання завадила війна. Учасник боїв на фронтах Другої світової війни. У складі 111 сп 1-го Білоруського фронту майбутній художник пройшов свій солдатській шлях від Дніпра до Берліна. Створив серію портретів своїх бойових побратимів. Був учасником декількох фронтових виставок. Нагороджений медаллю “За бойові заслуги” (03.09.1944).
Навчався в інституті живопису, скульптури та архітектури імені І.Ю. Рєпіна в Ленінграді (1946–1951). Ще в студентські роки, А.Н. Шкурко-художник заявив про себе портретами, котрі були написані на високому художньому рівні. Діапазон художніх вподобань майстра був дуже широкий. Він охоплював майже всі жанри живопису, звертався до широкого кола тем і образів.
Працював в реалістичному стилі, найбільш за все полюбляв малювати олійними фарбами та обожнював відображати природу. Саме у пейзажі обдарування колориста розкривається найповніше, тому для А.Н. Шкурка цей жанр завжди був школою майстерності і постійним джерелом свіжих вражень, нових тем та образів. На багатьох картинах відображені мальовничі куточки Седнева, Смолина, Жавинки та багатьох інших сіл нашого району. Міські пейзажі митця виражають його особисту причетність до всього зображуваного, що і визначає характер його палітри та головні риси стилістики. Майстер зумів втілити любов до рідного міста, Поліського краю і водночас красу повсякденного життя.
Декілька сильних робіт написано на шевченківську тему – одна з провідних тем українського мистецтва, зокрема історичного жанру.
За свою багаторічну творчу діяльність А.Н. Шкурко був учасником багатьох українських і міжнародних виставок. Його роботи займають чільне місце в багатьох музеях і галереях України, в Чернігівському обласному художньому музеї ім. Григорія Галагана, приватних зібраннях в Україні та за її межами.
У свої поважні роки він продовжував активно працювати і займати чільне місце серед корифеїв українського образотворчого мистецтва.
Член Спілки художників України з 1960 р. Лауреат Чернігівської обласної премії імені М.М. Коцюбинського (1996), Заслужений художник України (1996), Народний художник України (2009).
Людям із порушенням зору
