04 квітня 2019
Рада Європи та Європейський Союз приділяють значну увагу питанням захисту прав і свобод національних меншин, зокрема, інтеграції в суспільне життя ромської національної меншини. На відміну від більшості національних меншин роми не мають власної державності. Ромська національна меншина є другою за чисельністю національною меншиною, яка зазнала геноциду під час Другої світової війни. Дискримінація ромів у деяких державах Європи спричинила послаблення їх інтегрованості. Все це призвело до того, що ромська національна меншина є найбільш соціально вразливою національною меншиною в Європі.
8 квітня в Україні відзначається Міжнародний день ромів. Саме для єднання свого народу, і можливості його розвитку, 8 квітня 1971 року у Лондоні відбувся Всесвітній ромський конгрес, на якому роми оголосили себе самобутнім народом без єдиної території, проте з національними символами: прапором та гімном. Але день ромів – це не лише свято для цього народу, це свято для шанувальників ромської культури: для всіх тих, кому не байдужий ромський народ. Поступово, відходячи від звичаєвого права роми хочуть бути рівними в соціумі тієї країни, громадянами якої вони є від народження, зберігаючи при цьому свою культурну самоідентичність.
З метою створення належних умов для захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини, забезпечення рівних можливостей для її участі у соціально-економічному та культурному житті держави Указом Президента України від 08 квітня 2013 року № 201/2013 схвалено «Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року».
Основними завданнями з реалізації Стратегії є:
Щодо правового захисту ромів:
Залучення в установленому порядку представників громадських об’єднань ромів до участі у вирішенні питань суспільного життя, зокрема до розроблення та обговорення відповідних проектів актів і рішень, що впливають на становище родоської національної меншини;
Підвищення рівня правової обізнаності ромів;
Сприяння в отриманні ромами, як іна законних підставах перебувають на території України, документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану. Розвиток співробітництва з міжнародними організаціями з питань захисту ромів;
Щодо соціального захисту і зайнятості ромів:
Реалізація соціальної політики, спрямованої на забезпечення захисту ромів, у тому числі сімей з дітьми, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, пенсіонерів і одиноких непрацездатних та бездомних осіб, а також сприяння ромам у пошуку роботи. Проведення серед ромів системної інформаційно-просвітницької роботи із запобігання насильству та жорсткому поводженню в сім’ї, недопущення використання найгірших форм дитячої праці. Здійснення заходів щодо унеможливлення проявів дискримінації під час працевлаштування ромів. Залучення ромів до суспільно-корисної праці. Забезпечення взаємодії працівників соціальної сфери та сфери зайнятості із громадськими об’єднаннями ромів.
Щодо підвищення освітнього рівня ромів:
Проведення громадськими об’єднаннями, педагогічними колективами навчальних закладів, посадовими особами місцевих органів виконавчої влади роз’яснювальної роботи серед ромів щодо важливості отримання дітьми дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти. Забезпечення взаємодії педагогічних колективів навчальних закладів та громадських об’єднань ромів. Здійснення заходів щодо зменшення кількості ромів, які не завершують навчання у загальноосвітніх навчальних закладах. Проведення профорієнтаційної роботи із стимулювання ромів до отримання професійно-технічної та вищої освіти;
Щодо охорони здоров’я ромів:
Поширення серед ромів інформації про систему охорони здоров’я та порядок звернення до закладів охорони здоров’я. Забезпечення інформування працівників закладів охорони здоров’я про традиції, культуру, житлово-побутові умови та звичаї ромів для врахування такої інформації при наданні ромам медичної допомоги. Приділення особливої уваги стану здоров’я ромських дітей. Проведення роботи із пропагування серед ромів здорового способу життя та поліпшення стану їх здоров’я;
Щодо поліпшення житлово-побутових умов ромів;
Здійснення заходів стосовно вдосконалення соціальної інфраструктури в місцях проживання ромів. Сприяння ромам у вирішенні відповідно до законодавства питань щодо забезпечення житлом, участі і програмах пільгового кредитування придбання та будівництва житла;
Щодо задоволення культурних та інформаційних потреб ромів:
Сприяння збереженню та розвитку культури і мистецтв ромів. Сприяння поширенню інформації про життя та культурну самобутність ромів у засобах масової інформації.
Роми в Україні мають ті ж проблеми, що і представники цієї національної меншини в інших державах Європи, зокрема: низький освітній рівень, високий рівень безробіття, незадовільний стан здоров’я, відсутність документів, низький рівень житлово-побутових умов, наявність фактів упередженого ставлення до ромів.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про національні меншини в Україні» від 25 червня 1992 року № 2494-XII ( надалі – Закон № 2494 -XII) до національних меншин належать групи громадян України, які не є українцями за національністю, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою.
Відповідно до статті 6 Закону № 2494 -XII – держава гарантує всім національним меншинам права на національно-культурну автономію: користування і навчання рідною мовою чи вивчення рідної мови в державних навчальних закладах або через національні культурні товариства, розвиток національних культурних традицій, використання національної символіки, відзначення національних свят, сповідування своєї релігії, задоволення потреб у літературі, мистецтві, засобах масової інформації, створення національних культурних і навчальних закладів та будь-яку іншу діяльність, що не суперечить чинному законодавству. Пам’ятки історії і культури національних меншин на території України охороняються законом.
Окрім гарантій національних меншин Закон № 2494 –XII визначає право національних меншин:
- обиратися або призначатися на рівних засадах на будь-які посади до органів законодавчої, виконавчої, судової влади, місцевого самоврядування, в армії, на підприємствах, в установах і організаціях;
- на збереження життєвого середовища у місцях їх історичного й сучасного розселення;
- вільно обирати та відновлювати національність;
- на національні прізвище, ім’я та по батькові;
- у встановленому порядку відновлювати свої національні прізвище, ім’я та по батькові;
- записувати в паспорті лише ім’я та прізвище, а у свідоцтві про народження – ім’я батька і матері, в національній традиції яких немає звичаю зафіксовувати “по батькові”;
- вільні у виборі обсягу і форм здійснення прав, що надаються їм чинним законодавством, і реалізують їх особисто, а також через відповідні державні органи та створювані громадські об’єднання;
- у встановленому в Україні порядку вільно встановлювати і підтримувати зв’язки з особами своєї національності та їх громадськими об’єднаннями за межами України, одержувати від них допомогу для задоволення мовних, культурних, духовних потреб, брати участь у діяльності міжнародних неурядових організацій.
Будь-яке пряме чи непряме обмеження прав і свобод громадян за національною ознакою забороняється й карається законом.
Реалізація Стратегії дасть змогу окрім вирішення соціально-побутових проблем ромів та забезпечення інтеграції ромів в українське суспільство, забезпечення збереження та розвток культурної самобутності ромів.
Чернігівський районний відділ державної
реєстрації актів цивільного стану Головного
територіального управління юстиції
у Чернігівській області
Людям із порушенням зору
