26 грудня 2018
Наш народ має багату культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями. З прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови пращурів, які закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі. Як зберегти таке надбання, пронести й не загубити з часом, ділилися історики на районній краєзнавчій конференції.
Розпочав засідання голова районної організації краєзнавців, заступник голови райдержадміністрації Андрій Курданов. Як справжній науковець, Андрій Леонідович переймається народною культурою Чернігівського району, тому працює і залучає інших до активних дій, спрямованих на те, щоб у кожної громади були не лише краєзнавчі матеріали та спогади, а й візуалізаційне уявлення про ту чи іншу історичну подію населеного пункту.
Прикладів можна навести чимало, – звернувся Андрій Курданов до загалу. – Подивіться як змінився Седнів: вуличка-рушник до Георгіївської церкви, вздовж якої можна милуватися світлинами з минулого та репродукціями картин художників, які малювали Седнів; пам’ятний знак на місці колишньої малярні, де створював свої шедеври Тарас Шевченко; інформаційні банери біля кожної історичної пам’ятки; кургани на в’їзді у селище та багато-багато іншого. Нещодавно за сприяння Чернігівського земляцтва у м. Київ було видано книжку й відзнято фільм про садибу Лизогубів. Укотре звертаюся до кожного бібліотекаря, історика, активного діяча – не сидіть на місці, презентуйте свою громаду так, щоб про неї знали не лише у районі, а й далеко за його межами.
Учасники конференції прослухали виступ жителя села Сивки Петра Бабича, зберігача старожитностей Юрія Дахна, історика та невтомного патріота с. Петрушин Сергія Горобця, а також археолога В’ячеслава Скорохода, які у відеопрезентаціях продемонстрували свої напрацювання. Зокрема ознайомили з книжкою «Затоплена Придніпровська цивілізація», старовинними речами, що зберігаються у музеї села Москалі, а також учасники заходу відкрили для себе історичні постаті Петрушина, увіковічені у меморіальних дошках, та розкопали шестовицькі кургани, де знайшли поховання ІХ–ХІІ століть.
Далі естафету перейняли пошуковці з Києва, які у складі історико-етнографічної експедиції кілька місяців працювали на території Чернігівського району. Працювали по двадцятьом напрямкам, зокрема вивчали традиційний одяговий комплекс району, давні пісенні традиції, танці у дошлюбному житті молоді, використання традиційних метрологічних знань та значення «могоричу» у повсякденній культурі. Гості розповідали багато цікавих моментів, історій, епізодів, але всі наголошували на тому, що народна культура Чернігівського району неповторна, автентична, унікальна, тож її варто не лише берегти, а й доносити до нащадків.
Підсумки роботи районного осередку Національної спілки краєзнавців України підбив голова обласної краєзнавчої організації Олександр Коваленко. Він високо оцінив краєзнавчу роботу, що проводиться в районі. За багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та особистий внесок у розвиток краєзнавства на Чернігівщині Олександр Коваленко вручив Андрію Курданову подяку Чернігівської обласної ради.
1.Протягом року працював у газетному відділі Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського із чернігівськими газетами за 1918–1941 рр., де копіював статті про події в селах Чернігівського району.
Зібрані матеріали із довоєнних газет презентував на зібраннях (сходи громадян, збори активу) у 27 сільських громадах: Анисів, Довжик, Жукотки, Кархівка, Киїнка, Ковпита, Красне, Кувечичі, Ладинка, Левковичі, Михайло-Коцюбинське, Мохнатин, Олишівка, Піски, Пльохів, Роїще, Рудка, Седнів, Серединка, Слабин, Слобода, Смолин, Терехівка, Халявин, Хмільниця, Шестовиця, Шибиринівка. Матеріали передані місцевим керівникам, сільським бібліотекарям та вчителям історії навчальних закладів.
Краєзнавцям інших сіл також вручені ці матеріали: Петро Бабич (Сивки), Сергій Горобець (Петрушин), Віктор Єрема (Андріївка).
Ці події висвітлювалися в районній газеті “Наш край”, тижневику “Світ-інфо”, земляцкій газеті “Отчий поріг”, на моїй сторінці у мережі Fesbook.
2.Продовжував роботу із уточненням списків загиблих на фронтах Другої світової війни 1939–1945 р. воїнів-земляків та про бойові нагороди ветеранів війни. Уточнені списки вручені на зібраннях у сільських громадах Пакуль, Пльохів, Кархівка, Кувечичі.
Дані матеріали були враховані під час оновлення в селах Дніпровське та Пакуль меморіальних плит місцевих пам’ятників на честь загиблих земляків.
Під час проведення урочистих заходів у селах Анисів та Пакуль надані матеріали оприлюднювалися у вигляді Алеї слави, яка була сформована із інформаційних матеріалів про подвиг та бойові нагороди земляків.
3.Понад 40 дослідників (краєзнавці, вчителі історії, сільські бібліотекарі) долучилися до вивчення архівних матеріалів фондів Державного архіву Чернігівської області та архіву СБУ в Чернігівській області щодо доль репресованих земляків.
У селах Анисів, Киїнка, Терехівка, Халявин, Хмільниця, Шестовиця на зібраннях представників громади відбулись презентації архівних матеріалів.
У травні відбулась презентація книги “Долі репресованих земляків. Чернігівський район”.
Газети “Наш край”, “Світ-інфо” друкували відповідні матеріали. На обласному та міському телебаченні вийшли програма та сюжет на цю тему.
4.Меморіальні дошки відомим землякам відкриті в селах Петрушин, Роїще, Смолин. Ці події висвітлювалися на сторінках газет “Наш край”, “Отчий поріг” та вийшов сюжет на обласному телебаченні.
5.До ювілею першої писемної згадки про Седнів реалізовано проект впорядкування на в’їзді до селища двох курганів та встановлення відповідного пам’ятного знаку із репродукцією картини Т.Г. Шевченка “Коло Седнева”. Також відкрито інформаційний банер із репродукцією картини Анатолія Шкурка “Т.Г.Шевченко в Седневі”.
6.К.і.н. Олександр Бондарь презентував у селі Пакуль свій варіант реконструкції двору Пакульських намісників XVІІІ ст., а в жовтні на території Пакульської школи відкрито інформаційний банер “Центр Пакульської промислової вотчини Києво-Печерської лаври XVІІІ ст.”.
7.Протягом року видано та презентовано видання: “Спортивна слава Чернігівського району”, “Час рікою пливе” про смт Олишівка, “Історичні пам’ятки Чернігівського району”, набір поштових листівок “Герої війни” та “Герої праці”.
8.Сприяли реалізації грантового проекту Товариства “Чернігівського земляцтва” щодо пам’ятки “Садиба родини Лизогубів”. Видано книжку про пам’ятку та створено документальний фільм. Цю подію висвітлювали на своїх сторінках газети “Наш край” та “Отчий поріг”.
9.З метою популяризації народних традицій сільських громад разом із журналістами обласного та міського телебачення створено фільми про села Рудка, Олишівка, Петрушин, Слабин, Киїнка.
10.У цьому році 12 грудня проведено 16-ту районну краєзнавчу конференцію. Крім інших питань на конференції виступили керівник україно-польської археологічної експедиції, яка досліджували кургани в селі Шестовиця та представники Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф (м. Київ), які розповіли про багаторічну роботу етнографічної експедиції селами району.
11.Вшанували ювілеї відомих земляків доктора геологічних наук Івана Степановича Рослого (с. Ведильці), майстриню Зінаїду Григорівну Лук’яненко (смт Седнів), колишнього гендиректора “Чернігівеліткартопля” Григорія Михайловича Калантая (смт Седнів), інших ветеранів праці-орденоносців в селах району.
12.Сприяли поїздці членів Правління Національної спілки краєзнавців України до смт Седнів. Звітував про работу осередку.
13.Краєзнаці району відзначилися реалізацією нових проектів:
Активну пошукову роботу проводив дослідник історії села Роїще, краєзнавець Олександр Ляшев. Ним видано чергову книги із історії села “Сповідні розписи Михайлівського храму с. Роїще”. Презентував книгу про долю воїна Армії УНР Михайла Зінченка, відкрив меморіальну дошку на його честь у с. Роїще (про цю подію маємо сюжет обласного телебачення). Багато цікавого матеріалу з архівних справ про долі роїщан розміщує на своїй сторінці у Fesbook.
Краєзнавець Іван Кириєнко підготував та видав книгу про Чернишську сільську громаду.
Краєзнавець Сергій Горобець підготував матеріали до чергового видання з історії села Петрушин, автор встановлення меморіальних дощок на честь засновника села козаку Роїської сотні Андрія Петруші (+1678), губернського земському діячу Олександру Карпинському (1835–1883) та відомого листоноші Андрію Мартиненку (1888–1968).
Збирач старожитностей Юрій Дахно провів у с. Москалі свято рушника (14 жовтня).
Представник громади виселеного села Сивки взяв участь у створенні книги “Затоплена придніпровська цивілізація. Історія. Людські долі”. Книга презентована на зібранні осередку Товариства “Чернігівське земляцтво”.
Краєзнавець Ярослав Волерт підготував до видання два набори поштових листівок, присвячені Героям-землякам війни, Героям праці та Героям АТО. Також підготував поштові листівки присвячені темі “Центр Пакульської промислової вотчини Києво-Печерської лаври XVІІІ ст.”.
14.Краєзнавці району співпрацюють із районними організаціями та установами в справі популяризації історії рідного краю:
Разом із працівниками Чернігівської районної централізованої бібліотечної системи організовувалися виставки видань про район та села під час обласного заходу до Дня вшанування жертв політичних репресій, районних заходів, презентації книг.
Разом із працівниками районного центру туристичної та краєзнавчої творчості підготовлено видання про Седнів, проводилися презентації матеріалів про долі репресованих земляків. Працівники центру провели виїзні виставки з історії сільських церков у селах Пакуль та Кувечичі.
Разом із Чернігівською районної організацією ветеранів України на обласному радіо висвітлювали питання роботи пошукових загонів у селах району та проблемних питаннях щодо діяльності чорних археологів. Також погоджували кандидатури на нагородження відзнакою “Почесний ветеран району” ветеранів війни та праці, колишніх керівників району та підприємств.
Людям із порушенням зору
