23 березня 2018
Продовжуючи роботу по вшануванню наших земляків, до 95-річчя утворення Чернігівського району краєзнавці підготували матеріали до видання збірника «Долі репресованих земляків. Чернігівський район». Дане видання буде презентоване у травні 2018 р в рамках пам’ятних заходів до 80-х роковин Великого терору – масових політичних репресій 1937–1938 рр.
Ця книга є першою спробою звести в один список долі репресованих земляків на основі архівних документів, списків комісії з питань поновлення прав реабілітованих та книги «Реабілітованих історією», спогадів живих свідків та їх рідних. Метою цієї роботи є систематизація даних про жертв політичних репресій в Україні 1918–1952 рр., людей, які були безпідставно засуджені чи зазнали обмеження своїх громадянських прав та свобод, і представити цю інформацію широкому загалу читачів. Із великої маси архівних документів опрацьовано невеликий відсоток справ, над якими працювали понад 30 дослідників – історики, краєзнавці, вчителі, бібліотекарі, дослідники-аматори, небайдужі жителі Чернігівського району. Багато матеріалів оприлюднюється цим виданням вперше.
Зібрано матеріали про більше тисячі осіб, які зазнали політичних репресій, починаючи від перших років радянської влади і закінчуючи другою половиною 1950-х рр., коли розпочався процес реабілітації жертв терору. Цей часовий проміжок умістив найбільш драматичні події української історії, зокрема, розкуркулення, боротьбу з так званими контрреволюційними повстанськими організаціями, «шкідництвом», «саботуванням хлібозаготівель», хвилю арештів, що прокотилася Україною після її визволення від нацистських загарбників. Серед заарештованих – представники усіх соціальних верств населення та різних етнічних спільнот, що підтверджує умисне знищення тоталітарною державою свого населення.
У сільських громадах Анисова та Шестовиця нещодавно відбулись зустрічі з краєзнавцями, які презентували матеріали про долі репресованих земляків.
Бовда Митрофан Михайлович, 1905 р.н., с. Шибиринівка, Чернігівського району. Селянин, освіта – 1,5 роки сільської школи, кравець. У грудні 1939 року призваний до лав Червоної Армії, службу проходив на території Західної України до 01.01.1940 р. у 358 стрілецькому полку. Був направлений на фінський фронт, де в бою в районі станції «Лапмала» отримав осколкове поранення лівої ноги. Лікувався в госпіталі до 05.07.1940 р. 1941 року на фронт не взяли через інвалідність. Під час німецької окупації працював у сільськогосподарській артілі ланковим-десятихатником. Призваний на фронт після визволення села у вересні 1943 року. Проживав за місцем дислокації 4 ТМО 23 УОБ РГК, червоноармієць. Заарештований 11.12.1944р., за доносом товаришів по службі за те, що в гуртожитку ТМО 23 УОС РГК серед групи бійців, звертаючись до бійців російської національності, вів контрнаціоналістичні розмови про відмежування України від СРСР: «Україна буде вільна, самостійна, вона буде мати свою національну армію. Україна веде боротьбу уже багато років за свою самостійність і вже близький той час, коли вона буде вільною і незалежною від Росії. Ви знаєте, росіяни, хто ваш цар Сталін? – Він жид і зрадник. Казав Йоська, що маємо на десять років запасу, а два роки повоювали, та й нічого ні вдягти, ні поїсти. Позаганяли в мішок – лишилось тільки зав’язати». Справою заарештованого займався відділ контррозвідки НКО «Смерш» 23-го управління оборонного будівництва, резерву головного командування. Під час обшуку знайшли довідку про поранення, датовану 27.11.1940 р. та книжку «Малий молитвослов для вірних християн». 27.12.1944 р. військовий трибунал м. Львів засудив заарештованого за статтею 54-10 ч.2 із санкції ст.54-2 КК УРСР на 10 років позбавлення волі із відправленням до виправного трудового табору, із поразкою у правах на три роки та конфіскацією майна. Покарання відбував у м. Маріїнськ Кемеровської області.
У березні 1945 року судовим виконавцем Михайло-Коцюбинського районного суду, в присутності свідків із числа сусідів було зроблено опис майна родини засудженого. Оціночна вартість становила 17 500 крб. Так як родина складалась з чотирьох осіб: батька – Бовди Михайла Степановича, 1877 р.н., дружини – Єфросинії Павлівни, дітей – Григорія, 1927 р.н., Марії, 1931р.н., та Олександри, 1942 р.н. Конфіскації підлягала п’ята частина загального майна. Дружина заарештованого, продавши частину речей, а саме: телицю, швейну машинку, декілька пудів картоплі – виплатила борг за присутності свідків.
Протест про відміну вироку підписаний генерал-майором юстиції Л.Крючковим 08.07.1966 р. Реабілітований 12.07.1966 р. Після двох років спроб повернути вартість конфіскованого майна, Бовда М.М. за рішенням суду від 28.05.1968 р. отримав 204 крб. 78 коп.
Людям із порушенням зору
