Чернігівська районна державна адміністрація Чернігівська РДА Чернігівської області

З нагоди 25-ї річниці незалежності України в приміщенні Чернігівської районної ради під час районного заходу відбувся історико-краєзнавчий екскурс «В моїм серці живе Україна, я з нею пов’язую долю свою».

Гостей зустрічала розгорнута книжково-документальна виставка Чернігівської районної бібліотеки «Україна незалежна: шлях тернистий і звитяжний». Чільне місце виставки займали документальні матеріали про видатних земляків, які зробили значний внесок у розбудову незалежної держави. Також були представлені документи, що розповідають нам про шлях держаного прапора, який замайорів над Чернігівською районною радою та адміністрацією 19 серпня 1991 року.

В основу сценарію святкування Дня незалежності покладено ідею відобразити історію становлення української незалежної держави через долі наших славетних земляків. Вся Україна пам’ятає славне українське козацтво та козацькі сотні Чернігівщини – Роїщенську, Седнівську, Олишівську, Слабинську , Білоуську та полкову сотню.

За роки незалежності чернігівські історики, краєзнавці та бібліотекарі району відновили чимало призабутих сторінок літопису життя відомих своїх земляків. Перед гостями свята постали повернуті із забуття події, дати та постаті політиків, військових, меценатів, публіцистів, митців, які допомагають нам зрозуміти нашу долю та надихають на те, щоб зробити її кращою. Багато славних імен пов`язано з древнім Седневом: тут поховані 30 воїнів, що боролися в лавах УНР за самостійну соборну державу; завдяки представникам роду Лизогубів Седнів став духовним і мистецьким осередком краю. Тут творили всесвітньо відомі письменники і поети Т. Шевченко, Л. Глібов, Б. Грінченко; художники Л. Жемчужников, Л. Лагоріо і О. Сластіон, Т. Яблонська; тут народилися і працювали український громадськиій і політичний діяч І. Шраг, видатний педагог М. Мглинцев, відомий поет із когорти «розстріляного відродження» А. Казка. В пам’ять про Великого українця Т. Шевченка саме в Седневі вперше в незалежній Україні у 1992 році відбулося Міжнародне Шевченківське літературно-мистецьке свято «В сім’ї вольній, новій», а нині тут традиційно проходить Всеукраїнське свято «Седнівська осінь».

Зі сцени лунали імена видатних краян, закарбовані історичній пам’яті всієї України: уродженця Шестовиці – подвижника апостольської праці Пилипа Морачевського, який першим переклав на українську мову Євангеліє; всесвітньовідомого лікаря, основоположника вітчизняної епідеміології, члена дванадцяти іноземних академій Данила Самойловича-Сушківського з Іванівки; історика, військового інженера і топографа Олександра Рігельмана з Андріївки; уродженців Михайло-Коцюбинського – поета і громадського діяча Василя Еллана-Блакитного та поета, війського і політичного діяча Максима Загривного.

Ведучі з гордістю називали імена розбудовників державності, вихідців із Чернігівського району. В утвердженні України на міжнародній арені долучилися: професор, член-кореспондент Академії Наук України, ректор Київського університету ім. Т.Шевченка, колишній голова Верховної Ради України Михайло Білий із Москалів; голова Ради Міністрів УРСР, колишній прем’єр-міністр незалежної України Віталій Масол із Олишівки; заслужений юрист України, голова Конституційного Суду України Микола Селівон із Шестовиці; дипломат, Надзвичайний і Повноважний посол України, член Парламентської асамблеї Ради Європи, народний депутат України І та ІІ скликань Анатолій Дронь із Седнева; голова Ради товариства «Чернігівське земляцтво» в м. Києві, президент ТОВ «Міжнародний виставковий центр» Віктор Ткаченко з Ладинки; доктор економічних наук, почесний президент Української зернової асоціації, міністр хлібопродуктів України (1988-1991рр.) Микола Компанець зі Смолина; наш район пишається уродженцем села Ведильці — Іваном Степановичем Рослим, доктором геологічних наук, дійсним членом Української нафтогазової академії, почесним розвідником надр.

У дні здобуття Україною незалежності Володимиру Лисенку, на той час заступнику голови Чернігівської районної ради, випало бути не лише свідком, а й активним учасником подій. Зі сцени прозвучали його спогади: «У Чернігові над міськрадою вже висіли два прапори – УРСР і синьо-жовтий (…). Мене викликав до себе голова райради О.П.Полковніченко і запитав мою думку (…). Я запропонував поступити дипломатично – оскільки ми найближчий до міста район, столичний, і собі підняти український прапор. Але спочатку зібрати думку депутатів, хоча б по телефону. (…) депутати дали згоду на підняття прапора, але голосування не було одноголосним (…). А через 7 – 10 днів відбулася сесія райради, яка офіційно затвердила думку депутатів. Рішення було таким: «Враховуючи побажання більшості депутатів райради, підняти над будинком районної Ради народних депутатів та її виконкому національний синьо-жовтий прапор» (19 вересня 1991 року).

Присутні на святі ще раз згадали трудовий подвиг Героїв Соціалістичної праці Парасковії Туманюк з Олишівки, Андрія Герасименка та Олексія Дмитренка з Анисова, Миколи Гармаша, Мотрони Осипенко, Івана Ніколаєнка із Пісок, Миколи Ребенка з Іванівки, Василя Луговського з Хмільниці, знаних керівників району та господарств: Леоніда Палажченка, Івана Скачка з Іванівки, Олексія Тищенка з Ковпити, Анатолія Сірого з Хмільниці. Район пам’ятає самовіддану працю кавалера трьох орденів Трудової Слави Олексія Поди із райагропромтехніки, Василя Горбача із Михайло-Коцюбинського, який двічі обирався депутатом Верховної Ради України, був відзначений орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», з особливою теплотою згадуємо Олександра Полковніченка, який понад 40 років свого життя віддав Чернігівському району, з них 16 очолював виконавчу гілку влади в районі.

Неповторну ауру духовності й пісенності залишив нам у спадок знавець обрядів, народних пісень, музикант, видатний хормейстер Антон Гурійович Верьовка, який працював і похований у селі Моргуличі.

Рідна земля завжди надихала на творчість сучасних майстрів слова: Володимира Дрозда, Василя Буденного, Володимира Сапона, Дмитра Іванова, Надію Галковську, Олену Печорну, Віру Нагорну, Марію Пузан; етнографа Віру Зайченко; краєзнавців Андрія Курданова та Сергія Горобця.

До присутніх звернулася відома поетеса і громадська діячка Надія Галковська та подарувала власні поезії на честь свята.

Святкова аудиторія глибоко вшанувала понад 20 тисяч своїх земляків, які билися з лютим ворогом на фронтах другої світової війни. 13 уродженців району відзначені найвищими званнями Героя Радянського Союзу. Майже 5 тисяч відомих і невідомих воїнів оборонних та визвольних боїв сплять вічним сном у 99 братських могилах. П’ять Героїв Радянського Союзу поховані на території району.

Понад сімдесят років Україна не знала війни. Та сьогодні знову українці проливають кров за свою незалежність на гарячому українському сході. Присутні з вдячністю згадали своїх земляків, що нині стоять на оборонних рубежах під ворожими кулями – танкістів першої окремої Гвардійської танкової бригади, що дислокується в Гончарівському та вірних військовій присязі наших прикордонників.

У хвилині мовчання зала схилила голови та вшанувала пам’ять загиблих заради зміцнення нашої держави та волі на власній землі.