28 квітня 2016
Протягом останніх років на підприємствах, в установах та організаціях міста Чернігова спостерігається тенденція до зниження виробничого травматизму. Так, у 2015 році, порівняно з 2014 роком, кількість нещасних випадків на виробництві зменшилась на 11 % (з 36 до 32), разом з тим кількість нещасних випадків зі смертельним наслідком зросла на 1 і становить 2 проти 1. При цьому тривалий час зберігається ситуація, коли серед причин настання нещасних випадків друге місце посідають психофізіологічні причини. По Україні цей показник становить близько 23 % від загальної кількості, по м. Чернігову – 20%, з них 2% - це коли працівник виконує роботи та отримує травму в стані алкогольного сп’яніння, 3% працівників отримали виробничі травми внаслідок протиправних дій інших осіб і 15 % травм сталося внаслідок особистої необережності.
Як бачимо з аналізу причин, основною психофізіологічною причиною страхових нещасних випадків на виробництві є особиста необережність потерпілого. Особиста необережність виникає з різних причин:
а) працівник передбачав можливість настання нещасного випадку, але без достатніх підстав самовпевнено розраховував на його запобігання (застосував без дозволу несправний засіб індивідуального захисту, скористався несправним інструментом, який слід було передати в ремонт);
б) працівник не передбачав можливості настання нещасного випадку, хоча повинен був і міг передбачити (наприклад, біг сходами і впав);
в) працівник «звикає» до тих чи інших небезпечних або шкідливих виробничих факторів.
Явище «звикання» виникає, коли робітник перестає звертати на них увагу, а потім взагалі починає нехтувати небезпекою на робочому місці.
Важко змінити своєрідну психологію певної частини робітників, що виражається в легковажному відношенні до можливості травмування або нанесенню шкоди здоров’ю, у зневазі до своїх обов’язків додержуватись правил безпеки. Зневажливе відношення до правил охорони праці від робітника до керівника у будь-якій сфері діяльності, є основною причиною багатьох аварій і нещасних випадків, результатом низької трудової і виробничої дисципліни.
Тому необхідно постійно вживати заходів для наочного інформування працюючих про ті чи інші виробничі фактори, які мають місце на даному виробництві. Згідно статті 14 Закону України «Про охорону праці», працівник зобов’язаний дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства.
«Особиста необережність», як причина настання нещасного випадку, означає недбалість, неуважність працівника під час виконання робіт. Ґрунтуючись на цьому, головними умовами профілактики виробничого травматизму є суворий контроль за виконанням усіма працівниками заходів з охорони праці, які необхідно організовувати на підприємствах.
За ініціативи Міжнародної організації праці (МОП) з метою привернення уваги світової спільноти до питань охорони праці та смертності працівників на робочому місці щорічно 28 квітня, починаючи з 2002 року, понад 100 країн світу відзначають Всесвітній день охорони праці. Наша держава підтримала цю ініціативу і, відповідно до Указу Президента від 18.08.2006 № 685/2006, визначила 28 квітня як День охорони праці в Україні.
У 2016 році Всесвітній день охорони праці за рекомендацією МОП відзначатиметься під девізом «Стрес на робочому місці: колективний виклик».
Всучасних економічних, політичних і соціальних умовах, що склалися в Україні, важливо під час планування своєї господарської діяльності враховувати наслідки стресів, від яких страждають працівники, отриманих на робочому місці та за межами підприємства. Сьогодні працівники підпадають під дію стресу частіше через скорочення можливостей для отримання бажаної роботи, страх її втратити, суттєве зниження фінансової стабільності тощо.
З метою профілактик стресів важливо формувати позитивний соціально-психологічного клімат в колективі, а саме:
- забезпечення державою стабільності в економічному та політичному житті суспільства, що впливає на соціальне і психологічне благополуччя його членів і, відповідно, на соціально-психологічний клімат робочих груп;
- організація на підприємстві статусно-рольової структури, забезпечення відсутності функціонально-рольових суперечностей, участь співробітників у плануванні та розподілі ресурсів;
- забезпечення сприятливих санітарно-гігієнічних умов, надання комфортного робочого місця, що підвищує задоволеність від трудової діяльності в цілому, сприяючи формуванню сприятливого СПК;
- надання гідної матеріальної винагороди, творчої та цікавої роботи, можливості професійного і особистого розвитку, реалізації свого потенціалу;
- уникнення монотонності діяльності, її високої відповідальності, ризику для здоров’я та життя співробітників;
- забезпечення чіткого розподілу функціональних обов’язків, відповідності працівників їх професійній ролі, а також психологічної сумісності співробітників для уникнення конфліктів в колективі;
- надання задовільного інформаційного забезпечення діяльності організації для уникнення розповсюдження чуток і пліток;
- урахування керівництвом інтересів працівників при прийнятті рішень та приділення уваги встановленню міцного та тісного зв’язку з підлеглими.
Таким чином, керівник може істотно вплинути на характер міжособових відносин в робочому колективі, на відношення до спільної діяльності, задоволеність умовами і результатами роботи, тобто соціально-психологічнийклімат, від якого багато в чому залежить ефективність діяльності організаціїв цілому.
З нагоди Всесвітнього Дня охорони праці, 27 квітня 2016 року відділення виконавчої дирекції Фонду від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові проводить День відкритих дверей та пряму телефонну лінію з питань діяльності Фонду.
Чекаємо Вас за адресою: вул. Шевченка, 5, м. Чернігів, 14000
Запрошуємо для розмови у прямій телефонній лінії за телефонами:
675 – 720, 675 – 740, 777 – 170, 611 – 022, 672 – 861, 676 – 441,
Людям із порушенням зору
