back

Порядок присвоєння прізвища, імені, по батькові дитині при державній реєстрації народження

19 листопада 2015

Стаття 28 Цивільного кодексу України встановлює, що ім’я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Порядок присвоєння прізвища, власного імені та по батькові врегульовано нормами Сімейного кодексу України, Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5(зі змінами).

Присвоєння прізвища дитині.

Відповідно до статті 145 Сімейного кодексу України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо батьки мають спільне прізвища, то прізвище присвоюється і дітям. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Як показує практика, при різних прізвищах батьків, частіше дитині присвоюється прізвище батька.

При різних прізвищах, за умови письмової згоди, батьки, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище, утворене шляхом з’єднання їхніх прізвищ. У заяві про присвоєння дитині подвійного прізвища батьки зазначають, з якого прізвища – батька чи матері – повинно починатися прізвище дитини.

Якщо мати дитини не перебуває у шлюбі та немає спільної заяви батьків, заяви батька про визнання батьківства або рішення суду, то за заявою матері прізвище батька дитини зазначається за прізвищем матері, а ім’я та по батькові – за бажанням матері. За відсутності згоди дитині присвоюється прізвище на підставі рішення органу опіки та піклування або суду.

Визначення імені дитини

Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 р. (ст. 7) проголошує право кожної дитини на ім’я. Право на ім’я фізичної особи є особистим немайновим правом, яке реалізується батьками (усиновителями), опікунами, а в передбачених законом випадках також і органами опіки та піклування або ж судом через інше особисто немайнове право – право на присвоєння імені.

Згідно зі статтею 146 Сімейного кодексу України якщо батьки дитини перебувають у шлюбі, ім’я дитини визначається за згодою батьків.

Власне ім'я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, у разі відсутності добровільного визнання батьківства визначається матір'ю дитини. При державній реєстрації народження іншою особою власне ім'я дитини присвоюється за її вказівкою. При державній реєстрації народження дитині може бути присвоєно не більше двох власних імен, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належать мати і (або) батько, про що в графі "Для відміток" актового запису про народження робиться відповідна відмітка, яка засвідчується підписами одного або обох батьків. У разі відсутності при державній реєстрації народження згоди батьків щодо присвоєння власного імені спір може бути вирішиний органами опіки й піклування або судом.

Визначення по батькові дитини

По батькові є однією із складових імені людини нарівні з власним іменем та прізвищем.

Статтею 147 Сімейного кодексу України визначено, що власне ім’я особи, записаної батьком дитини, автоматично визначає по батькові дитини. Якщо батько має подвійне власне ім'я, то по батькові дитині присвоюється за одним із них на вибір батьків.

На прохання батьків, згідно з законодавством по батькові може також утворюватись згідно із національними традиціями. Якщо дитина народилася у батьків, у національній традиції яких немає звичаю зазначати по батькові, то в актовому записі про народження дитини зазначається лише її прізвище та ім’я. По батькові дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, за умови, що батьківство щодо дитини не визнано, визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.